ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ ТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА

23 квітня - доленосна для світової літератури дата. У цей день народились такі видатні письменники, як Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник, а також померли такі літературні велетні, як Мігель де Сервантес Сааведра, Вільям Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський. Тому природно, що саме цей день, за пропозицією Міжнародної Асоціації Книговидавництв, був обраний Генеральною конференцією ЮНЕСКО Всесвітнім днем книги, а за пропозицією Російської Федерації у формулювання було додано і авторське право.

Таким чином, починаючи з 1995 року, 23 квітня майже у 200 країнах світу святкується Всесвітній день книги і авторського права. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи. Усюди організовуються цікаві акції, книжкові ярмарки, виставки, презентації, голосні читання, зустрічі з письменниками, автограф-сесії тощо. Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять: троянди символізують кров, пролиту Георгієм - покровителем Каталонії - у битві з драконом, а книги нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року - день смерті видатного іспанця Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора безсмертної літературної перлини «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі».

310 років Конституції Пилипа Орлика

      Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 року в м. Косут Ошмянського повіту на Віленщині (тепер територія Білорусі) і помер в Яссах ( тепер територія Румунії) 26 травня 1742 року. Він був старшиною Війська Запорізького, генеральним писарем, гетьманомУкраїни (у вигнанні), дипломатом, і найближчим помічником гетьмана І. Мазепи.

Пилип Орлик навчався у єзуїтському колегіумі у Вільно (Вільнюс), а до 1694 року - в Києво-Могилянській колегії. В 1699 році він став старшим військовим канцеляристом і регентом справами Генеральної військової канцелярії Війська Запорізького, а з  1706 року — генеральним писарем. Займаючи цю посаду і будучи найближчим помічником Мазепи, він сприяв секретній переписці Мазепи з поляками і шведами і допомагав Мазапі формувати антиросійську коаліцію.

Після поразки у битві під Полтавою в 1709 році, Пилип Орлик разом з гетьманом Іваном Мазепою та королем шведським Карлом ХІІ опинилися в Бендерах (сучасна Молдова).  Мазeпа незадовго помер, а Пилип Орлик був обраний гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва а також турецького султана і шведського короля.

Перебуваючи у Бендерах, Орлик складає “Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького”  і укладає зі старшиною та запорожцями угоду - документ, який пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика. Ця, так звана Бендерська конституція, вважається  першою українською Конституцією, а також однією із перших конституцій у Європі.

Конституція Пилипа Орлика є першою в світі конституцією, котра встановлює поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Документ складається з преамбули і шістнадцяти розділів. Згідно з конституцією законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту. Генеральній Раді належало працювати сесійно тричі на рік. Найвищу виконавчу владу мали гетьман разом із Радою генеральної старшини, а всі юридичні справи мали б бути у юрисдикції Генерального суду. Отже, українська конституція 1710 року передувала конституціям Сполучених Штатів Америки, Франції і Польщі і відображала прогресивні наміри козацької еліти.

Доцільно відмітити, що Пилип Орлик довший час проживав у Швеції. З 1716 по 1719 - в Крістіанштаді, а 1719 по1720 – в Стокгольмі. Цього року в Шведському національному архіві в Стокгольмі, а також в Україні, Канаді та інших країнах будуть проводитися віртуальні відзначення, присвячені 310 річчю Бендерської конституції – першої і найбільш прогресивної конституції того часу, а також визначного вкладу Пилипа Орлика, гетьмана України  в історію всієї Європи.

В бібліотеці нашого закладу є книга " Конституція Пилипа Орлика ".  Після  карантину кожний бажаючий  зможе з нею ознайомитися.

Міжнародний день дитячої книги

Дитячі книги - це не тільки література, коли всім смішно, кумедно або забавно, і не коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.

Щороку в день народження відомого данського казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875) відзначається Міжнародний день дитячої книги.

Міжнародний день дитячої книги був заснований у 1967 році згідно з рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (International Board on Books for Young People, IBBY). Мета Дня – привернення уваги до дитячої книжки, популяризація читання серед  дітей.

Однією з головних ініціаторок проведення цього свята стала німецька дитяча письменниця, діячка світової дитячої літератури, засновниця IBBY Елла Лепман. Ще на початку 50-х років минулого століття вона пропонувала заснувати «маленьку нобелівську премію» з дитячої літератури – Міжнародну премію імені Ганса Крістіана Андерсена. 

Починаючи з 1956 року, премія присуджується найкращому авторові дитячої книги, а з 1966 року її почали вручати і кращому ілюстраторові. Найвищою і найпочеснішою з трьох премій-нагород вважається Золота медаль з профілем казкаря. Її присуджують найвизначнішим майстрам у галузі дитячої книги і вручають на конгресі Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY)

За традицією, популярного письменника запрошують написати Послання дітям всього світу, а відомого художника – створити оригінальний плакат до цього дня. Жоден з українських письменників чи художників-ілюстраторів за весь час існування премії не був нагороджений медаллю Андерсена. Тільки в 1973 році Почесний диплом Міжнародної премії імені Андерсена за поему-казку «Барвінок і Весна» отримав український письменник Богдан Чалий, а 1979 року до «Почесного списку Андерсена» було вписано ім’я Всеволода Нестайка та його книжку «Тореадори з Васюківки»